Село Сухий Єланець було засноване в 1871 році переселенцями з Херсонської, Чернігівської та Київської губерній. В 1887 році в селі було вже 365 дворів. В цьому ж році було відкрито церковно-приходську школу, в якій навчалось 67 чоловік. Але за навчання потрібно було платити, тому в ній могли навчатись лише діти з багатих сімей.
В 1913 році було побудована нова школа.
Це була одноповерхова велика будівля з великими, просторими класами.
В 1919 році в село прийшла радянська влада. За її часів було відкрито три трудові школи, в яких навчалось 296 учнів. Також працювали дві школи лікнепу. Поступово жителі села оволодівали основам грамоти, вчилися читати, писати. Але не довго раділи люди. Почалася війна. 11 серпня 1941 року в село вдерлися фашисти. Школа була закрита. І лише в березні 1944 року, коли фашистів було вигнано з нашого села школа відновила свою роботу. Директором школи був Бондар Яків Михайлович. Школа була невелика. В ній було лише чотири класи. Діти були різного віку, були навіть дорослі. З 1945 року в школі працювали Білоус Оксана Федотівна, Чернявська Ганна Іванівна, Черевченко Тетяна Іванівна. Директором стала Бондар Валентина Іванівна. Навчалися в дві зміни. У вечірній час навчалися при лампах та при свічках. Діти приходили напівголодні, часто їм не було чого одягти, тому дуже часто діти з багатодітних родин приходили в школу по-черзі. До 1949 року директором школи був Пернатій Іван Назарович. Парт було мало, не вистачало обладнання, писали на підвіконні і, навіть, на спині один у одного. Не вистачало чорнил, зошитів, тому писали на газетах. З 1949 року поступово почало приходити в школу шкільне обладнання, життя налагоджувалось. Але відпочинку для учнів не було. У вільний від навчання час учні працювали. Збирали хмиз для опалення школи, вирощували бавовну, знищували суслів на полях, які поїдали посіви.
З 1949 по 1952 рік директором школи працював Кушнір Яків Юхимович, за ним Шелудченко Степан Кирилович.
В 1968 році було побудоване нове приміщення для школи. Прийняв його новий директор Сало Іван Семенович. Коли закінчувалось будівництво школи, то у фундамент порогу було вмуровано пляшку , в яку вклали листи з прізвищами всіх вчителів, які на той час працювали в школі.
З 1969 по 1970 рік директором школи працювала Маслакова Олександра Іванівна.
Помітний слід в історії школи залишили директори Процик Михайло Дмитрович, Синяков Олександр Григорович, Дубчак Ганна Михайлівна, вчителі Гетьманцева Марія Яківна, Дорошенко Світлана Євгеніївна, Гетьманцев Володимир Гнатович, Войтко Юлія Миколаївна, Білоус Оксана Федотівна, Богза Дарія Михайлівна, Черевченко Тетяна Іванівна, Чернявська Ганна Іванівна, Трихліб Ольга Михайлівна, Чамата Лідія Григорівна, Данич Леонід Данилович, Данич Олена Миколаївна та інші.